навалювати


навалювати
-юю, -юєш, недок., навали́ти, -валю́, -ва́лиш, док., перех.
1) Накладати, звалювати на кого-, що-небудь. || перен. Покладати на кого-небудь щось обтяжливе.
2) Нагромаджувати, насипати що-небудь у великій кількості. || безос.
3) тільки док., безос., розм. Скупчитися, зібратися у великій кількості.
4) розм. Безладно, недбало кидати, накладати багато чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "навалювати" в других словарях:

  • навалювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • навалювати — люю, люєш, Рс. 1. Накладати, звалювати на кого небудь. 2. З являтися у великій кількості. В клюб навалило народа …   Словник лемківскої говірки

  • навертати — а/ю, а/єш, недок., наверну/ти, верну/, ве/рнеш, док. 1) перех., розм. Повертати в якому небудь напрямку, розташовувати, спрямовуючи в той чи інший бік. 2) перех., перен., розм. Надавати чому небудь іншого спрямування, іншого значення; міняти… …   Український тлумачний словник

  • навал — у, ч. 1) Дія за знач. навалити, навалювати 1), 2), 4). 2) Нагромадження чого небудь у великій кількості; купа, куча …   Український тлумачний словник

  • навалити — див. навалювати …   Український тлумачний словник

  • навалювання — я, с. Дія за знач. навалювати 1), 2), 4) …   Український тлумачний словник

  • нагромаджувати — ую, уєш, недок., нагрома/дити, джу, диш, док., перех. 1) Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою. 2) Згрібаючи, збирати в якій небудь кількості. 3) Поступово збирати, відкладати що небудь. || Поступово набувати (досвіду, знань, сили і т.… …   Український тлумачний словник

  • накопичувати — ую, уєш, недок., накопи/чити, чу, чиш, док. 1) перех. Поступово збирати, накопляти в якій небудь кількості. || перен. Збільшувати, додавати що небудь. 2) неперех., рідко. Накладати, навалювати в якій небудь кількості або купою …   Український тлумачний словник

  • навантажити — 1) = навантажувати (кого, чим, що на кого доручити кому н. якусь роботу, виконання якихось обов язків тощо), нав ючити, нав ючувати (що на кого); завантажити, завантажувати (кого чим забезпечити когось роботою); навалити, навалювати (що на кого) …   Словник синонімів української мови

  • нагромадити — I = нагромаджувати (накидати, накласти у великій кількості / безладно, купно), навалити, навалювати, навернути, навертати, накопичити, накопичувати Пор. нагортати 1), накласти I, нанести 1) II ▶ див. набути …   Словник синонімів української мови